- розв'ючений
- -а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розв'ючити. || розв'ю́чено, безос. присудк. сл.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
розв'ючений
Смотреть что такое "розв'ючений" в других словарях:
розв'ючений — дієприкметник … Орфографічний словник української мови
